Торговий протекціонізм повертається, куди прямує крипторинок?

Близько ста років тому, у 1930 році, Закон про мита Смута-Холі завдав глибокого впливу на світову економіку. Ця митна політика, що проголошувалася під приводом захисту національної промисловості, врешті-решт перетворилася на торгову катастрофу, що загострила серйозність Великої депресії. До сьогодні тінь торгового протекціонізму все ще не зникає.

У квітні 2025 року США оголосили про підвищення мит на китайські товари до 125%, глобальний ринок знову відчув знайоме похолодання. Міністерство торгівлі Китаю негайно відповіло, що якщо американська сторона продовжить "ігри з митами", китайська сторона "не зверне на це уваги" і залишає за собою право на подальші заходи у відповідь. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90-денну паузу в митах", знизивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торгова стратегія не лише підвищила ризик економічного відокремлення між США та Китаєм, але й поставила нові виклики перед крипторинком — новим полем для глобальних фінансових потоків.

Історичне попередження

Трагедія Закону про митні тарифи Смута-Голлі полягає в тому, що країни потрапили в порочне коло помстительних мит, що в кінцевому підсумку призвело до краху міжнародної торгової системи. Ця одна з найруйнівніших торгових політик 20 століття надає сучасним політикам глибокий історичний урок: торговий протекціонізм ніколи не є добрим засобом для вирішення економічних труднощів. У 1930 році Конгрес США ухвалив цей законопроект, що підвищив середні імпортні мита до історичного максимуму в 59%, з наміром захистити національну промисловість, що постраждала від Великої депресії, але викликав катастрофічний ланцюговий ефект.

Глобальні основні торгові партнери швидко вжили заходів щодо помсти у вигляді тарифів, що призвело до скорочення обсягів міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік. Експорт США впав на 70%, а світовий рівень безробіття погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати економіку США, а навпаки, подовжила і поглибила велику депресію, виявивши фатальні недоліки торгового протекціонізму: у глобальній економіці одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призведе до "ефекту бумеранга". Більш глибокими наслідками є те, що цей закон зруйнував основу міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, підживлюючи економічний націоналізм і закладаючи основи для краху міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Торговельна стратегія нової ери

Торгові війни 2025 року відрізняються від 1930 року. США намагаються переформатувати глобальні ланцюги постачання за допомогою "вибіркової торгової війни" — з одного боку, здійснюючи великий тиск на Китай, з іншого боку, тимчасово пом'якшуючи відносини з більшістю країн. Ця стратегія "розділення та розвалу" виглядає розумно, але насправді приховує ризики. Як друга за величиною економіка у світі, Китай вже не є тим торговим слабким гравцем, який пасивно реагував у 1930-х. Відповідаючи на оголошення про підвищення мит з боку США, Китай вибрав позицію "ігнорування", одночасно прискорюючи просування свого плану "доларизації". Ця стратегічна рішучість дозволяє ринку усвідомити, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на всебічну безладдя 1930-х, а стане більш тривалою війною на виснаження.

Крипторинку реакція

Нова тарифна політика уряду США викликала різкі коливання на світових фінансових ринках, крипторинок також не зміг уникнути цього. Ціна біткоїна впала з 83,500 доларів до 74,500 доларів, а ефір показав ще більшу падіння, з 1,800 доларів до 1,380 доларів, загальна капіталізація інших шифрувань знизилася більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку явно скоротилася, щомісячні потоки коштів у біткоїн впали з пікових 1,000 мільярдів доларів до 60 мільярдів доларів, а ефір перейшов до чистого відтоку 60 мільярдів доларів. Хоча відбулися масові "здачі" продажу, але з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що вказує на те, що короткостроковий тиск продажу може поступово вичерпуватися.

З технічної точки зору, 93 000 доларів стали ключовим рівнем опору для відновлення бичачого імпульсу біткоїна, а діапазон 65 000-71 000 доларів є основною підтримкою, яку повинні утримувати бичачі. Наразі ринок увійшов у критичну стадію, і якщо підтримка буде пробита, це призведе до того, що більшість інвесторів зазнає збитків, що може викликати більш різкі корекції на ринку. В цілому, крипторинок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності, і невизначеність, викликана цією тарифною політикою, вже завдала широкого удару, чи зможе ринок стабілізуватися, буде залежати від подальшого курсу політики та ситуації з поверненням капіталу.

Висновок

Крипторинок у цій грі є як пасивним споживачем, так і активною змінною. Коли міжнародна ситуація напружена, а світова валютна система перебуває в турбулентності, інвестори можуть шукати рідкісний, глобальний, не підконтрольний жодному уряду чи сутності спосіб зберігання цифрової вартості. Можливо, коли репутація старого порядку підривається торговою війною, насіння нової системи тихо проростає.