Торговий протекціонізм знову з'являється: нові виклики для світової економіки та крипторинку

Закон про митні тарифи Смута-Голлі 1930 року завдав серйозної шкоди світовій економіці. Торгова війна, розпочата тоді під приводом захисту національної промисловості, врешті-решт перетворилася на катастрофічне скорочення світової торгівлі, що посилило наслідки Великої депресії. Майже століття по тому тінь торгового протекціонізму знову нависла над світом.

У квітні 2025 року США оголосили про введення 125% мита на китайські товари, глобальний ринок знову впав у паніку. Міністерство торгівлі Китаю швидко відреагувало, заявивши, що якщо США продовжать грати у митну гру, Китай не буде звертати на це уваги і залишає за собою право на подальші контрзаходи. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90 днів призупинення мит", зменшивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торговельна стратегія не лише збільшує ризики економічного розриву між Китаєм і США, але й ставить нові виклики перед крипторинком — новим полем битви для глобального капіталу.

Історичне попередження

Трагедія, викликана законом Смут-Голі про мита 1930-х років, полягає в тому, що країни потрапили в порочне коло помстичних мит, що врешті-решт призвело до краху міжнародної торгової системи. Цей закон, як один із найруйнівніших торгових політик XX століття, глибоко застерігає сучасних політиків: торговий протекціонізм ніколи не був хорошим рішенням економічних проблем.

У 1930 році Конгрес США прийняв цей законопроект, який підвищив середній імпортний тариф до історичного максимуму в 59%, з метою захисту вітчизняної промисловості, що постраждала від Великої депресії, але це спричинило катастрофічну ланцюгову реакцію. Основні торгові партнери світу швидко вжили заходів у відповідь, що призвело до скорочення міжнародної торгівлі майже на дві третини у період з 1929 по 1934 рік, експорт США впав на 70%, а рівень безробіття у світі ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати економіку США, а навпаки, поглибила наслідки Великої депресії, виявивши смертельні недоліки торгового протекціонізму: у глобалізованій економіці одностороннє зведення високих торгових бар'єрів неодмінно призводить до "ефекту бумеранга". Ще більш серйозним є те, що цей законопроект підірвав основи міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, підштовхнувши до економічного націоналізму та заклавши небезпеку для міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Стратегія митних тарифів нової ери

Торговельна війна 2025 року відрізняється від 1930 року. США намагаються переосмислити глобальні ланцюги постачання через "селективну торговельну війну" — з одного боку, чинячи максимальний тиск на Китай, а з іншого, тимчасово пом'якшуючи відносини з більшістю країн. Ця стратегія "розділення та ослаблення" виглядає розумною, але насправді містить ризики. Китай як друга за величиною економіка у світі більше не є тією слабкою торговою країною, яка пасивно реагувала в 1930-х роках. Відповідаючи на загрози мит США, Китай вибирає позицію "ігнорування" і холодно реагує, одночасно прискорюючи просування стратегії "доларизації". Ця стратегічна стійкість дає ринку зрозуміти, що новий раунд торговельної війни, ймовірно, не переросте в повномасштабну війну 1930-х років, а стане більш тривалою війною виснаження.

Шифрування ринку

Політика мит США спричинила різкі коливання на світових фінансових ринках, крипторинок також не залишився осторонь. Ціна біткоїна впала з 83,500 доларів до 74,500 доларів, падіння ефіріуму було ще більшим – з 1,800 доларів до 1,380 доларів, загальна ринкова капіталізація інших криптовалют скоротилася більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку значно скоротилася, місячний приплив коштів у біткоїн з пікових 100 мільярдів доларів різко впав до 6 мільярдів доларів, а ефіріум перейшов до чистого відтоку в 6 мільярдів доларів. Незважаючи на масові "здачі позицій", з падінням цін масштаби втрат поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж може вичерпуватися.

З технічної точки зору, 93,000 доларів США стали ключовим рівнем опору для відновлення бичачої динаміки біткоїна, а діапазон 65,000-71,000 доларів США є основною зоною підтримки, яку повинні захистити бики. Наразі ринок увійшов у ключову стадію, і якщо буде пробито рівень підтримки, це призведе до того, що більшість інвесторів зазнає збитків, що може викликати більш різку корекцію на ринку. Загалом, крипторинок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності, невизначеність, спричинена цією митною політикою, вже завдала широкого удару, і чи зможе ринок стабілізуватися, залежатиме від подальших політичних рішень та ситуації з поверненням коштів.

У цій грі крипторинок є як пасивним спостерігачем, так і активною змінною. Коли міжнародна ситуація напружена, а глобальна валютна система перебуває в нестабільності, інвестори можуть шукати рідкісний, глобальний та не контрольований жодним урядом чи сутністю спосіб зберігання цифрової вартості. Можливо, коли репутація старого порядку підривається торговими війнами, насіння нової системи тихо проростає.